Інформація про с. Поташня Бершадського району

село Поташня

Країна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Бершадський район
Рада Поташнянська сільська рада
Код КОАТУУ 520484003

Основні дані
Засноване 1704
Населення 1510
Площа 23,248 км?
Густота населення 64,95 осіб/км?
Поштовий індекс 24461
Телефонний код +380 4352
Географічні дані
Географічні координати 48°18?47? пн. ш. 29°36?44? сх. д. (G)Координати: 48°18?47? пн. ш. 29°36?44? сх. д. (G)
Середня висота
над рівнем моря 227 м

Місцева влада
Адреса ради 24461, Вінницька обл., Бершадський р-н, с. Поташня, вул. Леніна, 54, тел. 5-61-31
Карта

Пота?шня — село в Україні, в Бершадському районі Вінницької області.
[ред.]
Історія

Археологічні знахідки дозволяють стверджувати, що в цих краях існувало поселення трипільської культури.

Як свідчать писемні джерела, Поташня виникла у першій половині XVIII ст., близько 1704 р.

Поташня майже з усіх боків оточена лісами. Частина лісів, що були устянськими володіннями, перейшла у володіння графа Мушинського, який там побудував поташний завод. Як робітників, використовував людей з інших своїх володінь. Із цих виходців серед лісу утворилася слобода, яка спочатку називалась Антонівкою по імені першого поселенця Антона. Багато хто отимав прізвища від тих місць з яких вийшов. Наприклад, виходці з Яланця отримали прізвище Яланецькі.

Після смерті графа Мушинського власником села став його син Петро Мушинський, який передав слободу в довічне користування генералу Сіраковському. Близько 1766 року прибуває на постійне проживання в Поташню із Варшави генеральша Сіраковська. Вона одразу ж приступила до будівництва маєтку. На околиці слободи виріс двоповерховий цегляний палац з двома флігелями, досить вибагливої, як на той час, архітектури.

Посилення польського гноблення на Правобережжі викликало протест народних мас — селяни громили й спалювали поміщицькі маєтки, вбивали поміщиків. У Поташні було вчинено напад на генеральшу Сіраковську — її задушила прислуга за жорстоке ставлення.

Слобода Поташня знову переходить у володіння графа П. Мушинського і починає швидко розростатись.

Задля поширення релігійності серед майстрових людей, П. Мушинський близько 1773 р. виклопотав дозвіл в уніатського єпископа Льва Шептицького на будівництво церкви. І в 1776 р. поташани вже побудували маленьку дерев'яну церкву.